Світова цифрова бібліотека
| Світова Цифрова Бібліотека | |
|---|---|
 | |
 | |
| Посилання | wdl |
| Комерційний | ні |
| Тип | електронна бібліотека |
| Мови | багатомовна |
| Власник | США |
| Автор | Бібліотека Конгресу |
| Започатковано | 21 квітня 2009 |
| Стан | online |
| Рейтинг Alexa | 43 543[1]  |
| Адреса офісу | Вашингтон |
 Світова Цифрова Бібліотека у Вікісховищі | |
Світова́ цифрова́ бібліоте́ка (СЦБ) (англ. World Digital Library) — міжнародна цифрова бібліотека, яка створена за підтримки ЮНЕСКО та Бібліотеки Конгресу США.
Світова цифрова бібліотека започаткована з метою сприяння міжнародному та міжкультурному взаєморозумінню, представити вільно та безперешкодно через Інтернет у багатомовному форматі найкращі зразки культурної спадщини різних країн світу, створення ресурсів для науковців, освітян та широких верств населення та розвинути співпрацю між інституціями — партнерами проєкту.[2] СЦБ прагне поширити неангломовні та незахідні ресурси в Інтернет, і зробити внесок для науковців та дослідників. Бібліотека намагається представити в Інтернеті безкоштовно та у багатомовному форматі багатство, різноманітність та внесок всіх світових культур у загальнолюдську спадщину, включаючи рукописи, карти, рідкісні книги (інкунабули), нотні партитури, звукозаписи, фільми, фотографії, креслення та інші матеріали.[3][4][5]
На початку, у квітні 2009, коли бібліотека стала доступною широкому загалу, нараховувалось 1 236 документів.[6] Станом на листопад 2012 кількість документів становила 6 506.
У 2003 році США відновило свою постійну делегацію в ЮНЕСКО. Др. Джеймс Біллінгтон, директор бібліотеки Конгресу США, був призначений спеціальним уповноваженим послом Національної Комісії США в ЮНЕСКО і був запрошений до промови на своїй інавгураційній конференції, яка відбулася в червні 2005 року. У своїй промові, під назвою «Бачення Цифрової Світової Бібліотеки», він описав бачення, в якому багаті колекції, «які зберігають інституції, бібліотеки та музеї мають бути безкоштовно повернуті світові в новій формі з універсальнішим доступом, ніж ті форми, які їм передували.»
Google став першим партнером проєкту у 2005 році і зробив внесок у розмірі $3 мільйони на підтримку розвитку Світової цифрової бібліотеки.[7]
| “ | Раді вітати кожного. Це не приватний клуб. Кожен може приєднатися і все це безкоштовно. | ” |
— Др. Джеймс Біллінгтон, | ||
У 2006 році на щорічній конференції Національної Комісії, Др. Джон Ван Оденарен, радник Світової цифрової бібліотеки в Бібліотеці Конгресу, окреслив плани проєкту по впровадженню бачення Др. Біллінгтона. Перш за все була віра в те, що Світова цифрова бібліотека залучить партнерів до планування чотирьох основних напрямків проєкту: технічна архітектура, відбір, управління, та фінансування. Це було досягнуте в грудні 2006 року, коли 45 директорів національних, технічних бібліотек та представники культури і освіти з ЮНЕСКО зустрілися в Парижі для того, щоб обговорити питання розвитку Світової цифрової бібліотеки. Учасники створили робочі групи для вирішення особливих завдань кожної з чотирьох напрямків проєкту.
Робочі групи зустрілися в першій половині 2007 року, де також були присутні професіонали в галузі цифрових бібліотек – включаючи, але не обмежуючи інформатику, бібліотекознавство та інформацію, розвиток веб технологій, та фандрайзинг. Робочі групи подали результати своїх досягнень більшій робочій групі Світової цифрової бібліотеки у липні 2007 року. Результати процесу планування було представлено на тридцять четвертій сесії Генеральної конференції ЮНЕСКО в жовтні 2007 року в Парижі, Франція.
На початку вересня 2008 року, Організація Американських Держав (ОАД) погодилась приєднатись до Бібліотеки Конгресу у розвитку Світової цифрової бібліотеки. Генеральний секретар Хосе Мігель Інсульса підписав «Спонсорську угоду» з Директором Бібліотеки Конгресу Др. Джеймсом Біллінгтоном на церемонії в штаб-квартирі ОАД.
Відкриття Світової цифрової бібліотеки відбулося 21 квітня 2009 року в штаб-квартирі ЮНЕСКО в Парижі, Франція.[9][10]
| “ | Це справді великі скарби, а не просто різні речі про країну чи культуру. | ” |
— Др. Джеймс Біллінгтон, | ||
Перші об'єкти, які були представлені в бібліотеці на час відкриття:
- Повість про Гендзі, вважається найпершою написаною японською новелою 11 ст.[11];
- перша згадка Ацтеків Нового світу про Ісуса Немовля;[6]
- давні арабські тексти, які були використані у формуванні алгебри;[6]
- Китайська кістка для ворожіння;[8]
- копія Енциклопедії Юнле династії Мінг, одна з найбільших паперових енциклопедій в історії людства та в китайській літературі;[12]
- друковане видання Хуанді нейцзін ("Внутрішня класика жовтого імператора"), датоване 1115-1234 роками;[13]
- африканські малюнки поранених антилоп створені 8 тис. років тому;[14]
- карта Мартіна Вальдземюллера, перша карта, в якій згадується назва Америка;[14][15]
- Кодекс Гігас (або "Біблія Диявола");[11]
- Про дикунів або Подорож Самюеля Шамплена родом із Бруаже, яку він здійснив у 1603 році...;[11]
- звукозапис 101 літнього колишнього американського раба;[11]
- набір плакатів Першої Світової війни;[11]
- посібник Канадського уряду 1899 для скандинавських емігрантів;[11]
- Християнська Доктрина, іспанською та тагальською мовами, перша книга видана іспанською та тагальською мовами;[15]
- переклад Біблії алеутською мовою святого Інокентія Аляскинського;[15]
- ісламські рукописи з Малі;[15]
- Хякуманту Дарані (VIII ст., Японія) ("Один мільйон пагод і молитви дхарані");[8]
- рідкісні фотографії, що походять з Імператорського Китаю, Османської Імперії та Царської Росії;[8]
- перший звукозапис Марсельєзи;[8]
- перший фільм від братів Люм'єрів;[8]
- фотолітографічна репродукція Конституції Індії;[16] каліграфія Прем Бехарі Нарейн Райзда;[16]
- Кодекс Уешоцінко, 1531 року;[17]
- Нюрнгберзька Хроніка.[18]
- Європа: 3122 об'єкта, з них українських — 112,
- Північна Америка: 351 об'єкт,
- Центральна і Південна Азія: 848 об'єкта,
- Східна Азія: 596 об'єктів,
- Близький Схід і Північна Африка: 1256 об'єктів,
- Південно-Східна Азія: 66 об'єктів,
- Латинська Америка і Карибський басейн: 1482 об'єкта,
- Африка: 260 об'єктів,
- Океанія і Тихий океан: 40 об'єктів.
Всього на 23 травня 2013 року вказано 8021 доступних об’єктів. Кількість об’єктів постійно росте.
Партнерами WDL є бібліотеки, архіви або інші установи, які зберігають колекції, що являють собою культурне надбання, і яке вони надають WDL. До партнерів також належать інститути, фонди та приватні компанії, які роблять різноманітний внесок в розвиток проєкту, шляхом надання технологій, організації або фінансової підтримки зустрічей робочих груп.[19]
- ↑ https://www.alexa.com/siteinfo/wdl.org
- ↑ About the World Digital Library: Mission. Архів оригіналу за 16 липня 2013. Процитовано 21 квітня 2009.
- ↑ UNESCO and Library of Congress sign agreement for World Digital Library: UNESCO-CI. portal.unesco.org. Процитовано 21 квітня 2009.
- ↑ UN puts global treasures online. BBC News. 21 квітня 2009. Процитовано 21 квітня 2009.
- ↑ Flood, Alison (8 квітня 2009). Free-access World Digital Library set to launch. The Guardian. London. Процитовано 21 квітня 2009.
- 1 2 3 Cody, Edward (21 квітня 2009). U.N. Launches Library Of World's Knowledge. Washington Post. Процитовано 21 квітня 2009.
- ↑ Vise, David A. (22 листопада 2005). World Digital Library Planned. www.washingtonpost.com. Процитовано 21 квітня 2009.
- 1 2 3 4 5 6 7 World treasures go on-line in global digital library. AFP. Google News. 21 квітня 2009. Архів оригіналу за 8 грудня 2010. Процитовано 21 квітня 2009.
- ↑ World Digital Library to launch at UNESCO. AFP via Google News. 20 квітня 2009. Архів оригіналу за 22 квітня 2009. Процитовано 21 квітня 2009.
- ↑ Library of Congress, UNESCO and Partners to Launch World Digital Library (Пресреліз). PRWeb. Архів оригіналу за 19 травня 2009. Процитовано 21 квітня 2009.
- 1 2 3 4 5 6 O'Neil, Peter (13 квітня 2009). Website to exhibit world's greatest historical treasures. Canwest News Service. Ottawa Citizen. Архів оригіналу за 17 квітня 2009. Процитовано 21 квітня 2009.
- ↑ Yongle Encyclopedia. World Digital Library.
- ↑ The Su Wen of the Huangdi Neijing (Inner Classic of the Yellow Emperor). World Digital Library. Архів оригіналу за 1 травня 2021. Процитовано 18 листопада 2011.
- 1 2 UN puts global treasures online. BBC News. 21 квітня 2009. Процитовано 21 квітня 2009.
- 1 2 3 4 RP book featured in World Digital Library. Agence France-Presse, with Inquirer Research. Philippine Daily Inquirer. 21 квітня 2009. Архів оригіналу за 22 квітня 2009. Процитовано 21 квітня 2009.
- 1 2 Joshi, Mohit (21 квітня 2009). UNESCO, Library of Congress launch first World Digital Library. TopNews. Процитовано 21 квітня 2009.
- ↑ Flood, Alison (8 квітня 2009). Free-access World Digital Library set to launch. guardian.co.uk. London. Процитовано 22 квітня 2009.
- ↑ World Digital Library launches with Wellcome treasures. Wellcome Trust. 20 квітня 2009. Архів оригіналу за 21 квітня 2009. Процитовано 21 квітня 2009. [Архівовано 2009-04-21 у Wayback Machine.]
- ↑ About the World Digital Library: Partners. Архів оригіналу за 16 липня 2013. Процитовано 21 квітня 2009.
| Словники та енциклопедії | |
|---|---|
| Довідкові видання | |
| Нормативний контроль |
