Головна сторінка

Ласкаво просимо у Вікіджерела,

вільну цифрову бібліотеку українською мовою!

578 823 сторінки138 447 книжок, творів та документів1981 автор та авторка

🎲 Випадковий твір🪶 Випадковий автор📚 Випадковий скан

1854

народився Артюр Рембо, французький поет-символіст

1884

народився Михайло Баран, український громадсько-політичний, військовий та освітній діяч

1888

народився Яків Мамонтів, український поет, драматург, історик літератури й театру

1892

народилася Марія Бариляк, українська дитяча письменниця

1921

помер Іван Белей, український журналіст, перекладач

16.10.2026, Джейкобс, Старий моряк (перекл. С. Паночіні), 1918
12.10.2026, М. Грушевський, Бех-Аль-Джуґур, 1901
10.10.2026, В. Різниченко, Проєкт Українського унїверситету в Батуринї, 1916
07.10.2026, Гуго фон-Гофмансталь, Жах (перекл. В. Вільшанська), 1918
06.10.2026, М. Возняк, Оповіданє про Маркіяна Шашкевича, 1911
04.10.2026, П. Бородаєвський, Як розвести на піску сосновий бір, 1908
01.10.2026, С. Єфремов, З громадського життя на Україні, 1909

Маркіза О…. (Львів, 1903) Генріх фон Клейст
… В М…, значному містї горішньої Італїї, оголосила маркіза О… дама бездоганної слави і мати кількох гарно вихованих дїтий, у ґазетах таке: що без свойого відома вона зайшла в тяж; батько дитини, яку вона має народити, нехай зголосить ся, бо вона з родинних оглядів постановила вийти за нього замуж. Дама, що під натиском непереможних обставин так безпечно вчинила такий дивоглядний поступок, наражуючи ся на кпини цїлого сьвіта, була дочка пана Ґ…, коменданта м–ської цитаделї. Несповна три роки тому вона втратила свойого мужа, маркіза О…, якого любила всїм серцем; він умер в часї подорожи до Парижа, куди подав ся був задля родинних справ. На бажанє панї Ґ…, своєї достойної матери, вона по його смерти покинула село, де жила доси, недалеко В…, і вернула зі своїми обома дїтьми до комендантського дому до свойого батька. Тут прожила найблизші лїта, заповнені штукою, лєктурою, виховуванєм дїтий та послугами своїм родичам, коли війна з р.... нараз наповнила всю околицю військами майже всїх держав, у тім часї й росийськими. Полковник Ґ… маючи наказ боронити міста, візвав свою жінку й дочку, щоб забрали ся на село чи то доччине, чи синове, що лежало коло В. Та заким іще способом жіночого обмірковуваня розважено докладно, що гірше — чи невигоди, яких можна було ждати в кріпости, чи страховища, на які можна було наразити ся на селї, на цитаделю вдарило росийське військо і візвало її, аби піддала ся. Полковник заявив своїй ріднї, що буде поступати так, як колиб їх зовсїм не було, і відповів кулями й ґранатами. Неприятель і собіж почав бомбардувати цитаделю. Він запалив маґазини, здобув одну редуту, а коли комендант, ще раз візваний піддати ся, отягав ся, заряджено нічний напад і здобуто кріпость штурмом.

читати далі…

Червоний шлях. №10. (1926)Артюр Рембо

. (Харків, 1926)

ЛИХО

Весь день гармати харкають червоно
У небеса… регочуть і гудуть.
Ідуть в огонь зелені батальйони,
Глузує з них король: на смерть ідуть.

Якесь страшне і дике божевілля
Димучу точить кров, людей в'ялить.
Десь гай шумить, росте трава і зілля,
Розквітло все… тепер би жить та й жить!..

А бог, що спить в кадильному тумані,
Де чаші золоті і спів осанни,
І оксамитом вкриті вівтарі,

— Тоді лише прокинеться і гляне,
Коли йому нещасні матері
Із хустки витягнуть мідяк останній.