Головна сторінка
16.10.2026, Джейкобс, Старий моряк (перекл. С. Паночіні), 1918
12.10.2026, М. Грушевський, Бех-Аль-Джуґур, 1901
10.10.2026, В. Різниченко, Проєкт Українського унїверситету в Батуринї, 1916
07.10.2026, Гуго фон-Гофмансталь, Жах (перекл. В. Вільшанська), 1918
06.10.2026, М. Возняк, Оповіданє про Маркіяна Шашкевича, 1911
04.10.2026, П. Бородаєвський, Як розвести на піску сосновий бір, 1908
01.10.2026, С. Єфремов, З громадського життя на Україні, 1909
|
Маркіза О…. (Львів, 1903) | ||
|
…
В М…, значному містї горішньої Італїї, оголосила маркіза О… дама бездоганної слави і мати кількох гарно вихованих дїтий, у ґазетах таке: що без свойого відома вона зайшла в тяж; батько дитини, яку вона має народити, нехай зголосить ся, бо вона з родинних оглядів постановила вийти за нього замуж. Дама, що під натиском непереможних обставин так безпечно вчинила такий дивоглядний поступок, наражуючи ся на кпини цїлого сьвіта, була дочка пана Ґ…, коменданта м–ської цитаделї. Несповна три роки тому вона втратила свойого мужа, маркіза О…, якого любила всїм серцем; він умер в часї подорожи до Парижа, куди подав ся був задля родинних справ. На бажанє панї Ґ…, своєї достойної матери, вона по його смерти покинула село, де жила доси, недалеко В…, і вернула зі своїми обома дїтьми до комендантського дому до свойого батька. Тут прожила найблизші лїта, заповнені штукою, лєктурою, виховуванєм дїтий та послугами своїм родичам, коли війна з р.... нараз наповнила всю околицю військами майже всїх держав, у тім часї й росийськими. Полковник Ґ… маючи наказ боронити міста, візвав свою жінку й дочку, щоб забрали ся на село чи то доччине, чи синове, що лежало коло В. Та заким іще способом жіночого обмірковуваня розважено докладно, що гірше — чи невигоди, яких можна було ждати в кріпости, чи страховища, на які можна було наразити ся на селї, на цитаделю вдарило росийське військо і візвало її, аби піддала ся. Полковник заявив своїй ріднї, що буде поступати так, як колиб їх зовсїм не було, і відповів кулями й ґранатами. Неприятель і собіж почав бомбардувати цитаделю. Він запалив маґазини, здобув одну редуту, а коли комендант, ще раз візваний піддати ся, отягав ся, заряджено нічний напад і здобуто кріпость штурмом. |
||
Весь день гармати харкають червоно
У небеса… регочуть і гудуть.
Ідуть в огонь зелені батальйони,
Глузує з них король: на смерть ідуть.
Якесь страшне і дике божевілля
Димучу точить кров, людей в'ялить.
Десь гай шумить, росте трава і зілля,
Розквітло все… тепер би жить та й жить!..
А бог, що спить в кадильному тумані,
Де чаші золоті і спів осанни,
І оксамитом вкриті вівтарі,
— Тоді лише прокинеться і гляне,
Коли йому нещасні матері
Із хустки витягнуть мідяк останній.
З французької перекл. О. Бургардт
- До виправлення120.2%
- До розділення410.8%
- Не вичитані365472.6%
- Вичитані54910.9%
- Перевірені77615.4%
Статистика опрацювання сторінок
Сторінки- Без тексту15 4239.9%
- Невичитані49313.2%
- Проблемні19711.3%
- Вичитані67 13842.9%
- Перевірені67 01442.8%
📖 Роботи та жанри
Сестринські проєкти Фонду Вікімедіа
Вікіпедія
Вікіпідручник
Вікіцитати
Вікісловник
Віківиди
Вікіновини
Вікісховище
Мета-Вікі
Віківерситет
Вікідані
Вікімандри



