Перейти до вмісту

Богдана-Б

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
2П22 «Богдана-Б»
Типпричіпна гармата
ПоходженняУкраїна Україна
Історія використання
ВійниРосійсько-українська війна
Історія виробництва
Розробленоз листопада 2023
Виготовлена
кількість		100[1]
Характеристики
Довжина ствола52 калібри
Калібр155 мм
Богдана-Б у Вікісховищі

2П22 «Богдана-Б» — українська 155-мм гармата, що являє собою причіпну версію самохідної артилерійської установки 2С22 «Богдана».

Історія

[ред. | ред. код]

Програма розроблення самохідної артилерійської установки (САУ) «Богдана» розпочалась 2015 року. 2018 її прототип на шасі КрАЗ показали на параді до Дня незалежності України. У січні 2022 року відбулись попередні вогневі випробування й невдовзі після початку повномасштабного російського вторгнення прототип взяв участь у бойових діях, а 2023 року розгорнулось серійне виробництво.[2]

У листопаді[3] 2023 року стало відомо про розроблення причіпної версії, оскільки українська промисловість була здатна виготовляти в кілька разів більшу кількість стволів, ніж було в наявності шасі для САУ. Це припущення підтверджував, у тому числі, випуск «Богдани» на трьох різних шасі.[3][4][5]

Крім того, нова гармата могла б використовувати наявні лафети від зношених радянських систем «Мста-Б», «Гіацинт-Б», Д-20 та М-46. Подібне рішення вже застосовували в Сербії, де створили гаубицю М-46/84, встановивши 155-мм гармату на лафет М-46, а також в Індії.[3][4]

Вперше показали нову гармату в жовтні 2024 року. Продемонстрована система була змонтована на шасі «Гіацинт-Б», однак зі зміненими механізмами наведення та без броньового щитка.[6] Наприкінці березня 2025 року гармату на шасі «Гіацинт-Б» показала 47-ма окрема артилерійська бригада. Для її транспортування бригада використовувала вантажівку підвищеної прохідності Daewoo Novus.[5]

У березні 2025 року виконавчий директор Української ради зброярів Ігор Федірко стверджував, що промисловість здатна виготовити 115 артилерійських частин для самохідних і причіпних систем протягом 2-3 місяців.[5]

У липні 2025 року генерал-майор Іван Лісовий повідомив, що гаубиця перебувала в серійному виробництві з січня 2025 й до липня було поставлено 5 партій.[7]

03 вересня 2025 року на виставці MSPO 2025 у Польщі було повідомлено, що кількість виготовлених причіпних гаубиць Богдана-Б сягає у майже 100 штук.[1]

03 вересня 2026 року стало відомо, що Краматорський завод важкого верстатобудування розробив власний лафет для причіпної версії 155-мм артилерійської системи «Богдана-Б», замінивши попередні радянські вузли від систем «Гиацинт-Б», використання яких раніше дозволяло суттєво зекономити кошти на виробництві зброї. Це нове конструкторське рішення забезпечить підприємству повну незалежність від складських запасів Міністерства оборони.[8]

Також КЗВВ освоїв випуск 155-мм снарядів стандарту НАТО у трьох варіантах дальності — далекобійних, середньої дальності та коротких. Попри налагодження виробництва корпусів і складання боєприпасів для артилерійських систем «Богдана», повністю замкнений цикл поки не досягнутий через залежність від імпорту спецхімії та порохів. Тому, як зазначає виробник, подальший розвиток вітчизняного оборонно-промислового комплексу потребує створення власних потужностей із виробництва вибухових речовин і компонентів.[9]

Опис

[ред. | ред. код]

Калібр — 155 мм. Довжина ствола — 52 калібри.[5]

Перевагами причіпної системи, порівняно з самохідною, є менша вартість, вища живучість і простота обслуговування.[5]

Варіанти

[ред. | ред. код]
  • 2П22 «Богдана-БГ» — варіант гаубиці встановлений на двоосний лафет від 2А36 «Гіацинт-Б».[10] Перша партія надійшла на озброєння 47-ї окремої артилерійської бригади в березні 2025 року.[11] За перше півріччя 2025 року до війська було поставлено п’ять партій буксированих гаубиць «Богдана-БГ»[12].
  • 2П22 «Богдана-Б» — варіант гаубиці, що встановлений на лафет української розробки. Станом на вересень 2025 року виготовлено майже 100 од.[1]

Вартість

[ред. | ред. код]

Вартість виробництва однієї одиниці станом на вересень 2026 року – 1,6 млн євро[13].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. 1 2 3 Кількість випущених причіпних гаубиць "Богдана-Б" становить майже 100 штук
  2. ↑ Богиня війни. Як Україна нарощує виробництво САУ “Богдана”. Економічна правда (укр.). Архів оригіналу за 18 січня 2024. Процитовано 21 лютого 2024.
  3. 1 2 3 Україна розробляє причіпну версію «Богдани». Мілітарний (укр.). Архів оригіналу за 1 серпня 2024. Процитовано 1 серпня 2024.
  4. 1 2 Богдана-Б: перспективи причіпної артилерії для ЗСУ. Мілітарний (укр.). Архів оригіналу за 17 грудня 2023. Процитовано 22 лютого 2024.
  5. 1 2 3 4 5 До війська надійшла перша причіпна гармата "Богдана-Б". Мілітарний (укр.). Архів оригіналу за 24 березня 2025. Процитовано 24 березня 2025.
  6. ↑ Україна вперше продемонструвала прототип причіпної "Богдани"(Фото). Мілітарний (укр.). Архів оригіналу за 24 січня 2025. Процитовано 26 січня 2025.
  7. ↑ Причіпна «Богдана» вже у серійному виробництві: до війська передано п’яту партію. Мілітарний (укр.). Архів оригіналу за 7 липня 2025. Процитовано 7 липня 2025.
  8. ↑ Владислав Хоменко (3 вересня 2026). Для причіпної гаубиці «Богдана-Б» розробили новий лафет. Мілітарний. Процитовано 4 вересня 2026.
  9. ↑ Старун Ілона (3 вересня 2026). Виробник САУ «Богдана» освоїв випуск 155-мм снарядів. Штаб. Процитовано 4 вересня 2026.
  10. ↑ Причіпна "Богдана-Б" отримає новий лафет до кінця року
  11. ↑ САУ 2С22 "Богдана" можна відремонтувати за 48 годин, а ресурс ствола сягає до 8000 пострілів
  12. ↑ Буксована «Богдана» вже у серійному виробництві: до війська передано п’яту партію. Мілітарний (укр.). Процитовано 7 липня 2025.
  13. ↑ Унікальні верстати, стволи та артилерійські снаряди. Ексклюзивне інтерв’ю з виробником САУ "Богдана". Оборонка (укр.). Процитовано 3 вересня 2026.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Богдана-Б&oldid=48917262