Перейти до вмісту

Жінки в ісламі

Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Єменська лікарка
Використання за країнами шаріату в юридичних питаннях щодо жінок:
   Шаріат не відіграє ніякої ролі в судовій системі
   Шаріат застосовується до питань особистого статусу
   Шаріат застосовується повністю, включаючи кримінальне право
   Регіональні відмінності в застосуванні шаріату

Досвід мусульманських жінок суттєво відрізняється залежно від суспільства, як у сучасних, так і в історичних через культури та цінності, які існували в відповідних регіонах світу ще до появи ісламу.[1][2]. Водночас їхня прихильність до ісламу є спільним фактором, який різною мірою впливає на їхнє життя та надає їм спільної ідентичності, яка може служити для подолання значних культурних, соціальних та економічних відмінностей між мусульманськими жінками.[3][4]

Шаріат (ісламський спосіб життя) та фікх (ісламське право) передбачають різні ролі чоловіка та жінки в галузі прав і обов'язків. З погляду світської правової системи, такий розподіл ролей часто класифікують як обмеження у сферах судочинства, працевлаштування чи дрес-коду. Водночас у мусульманській традиції ці норми розглядаються як гармонійний баланс та інструмент захисту жінки.

Історичний фон

[ред. | ред. код]
Традиційний одяг арабських жінок IV—VI ст.

Для оцінки впливу ісламу на становище жінок потрібно спершу розглянути статус жінки в доісламській Аравії. Становище жінок в доісламській Аравії було не найкращим[5]. Є дані про вбивства батьками новонароджених дівчаток через бідність[6][7].

Оксфордський словник вказує на загальне поліпшення становища жінок після появи ісламу, відзначаючи визнання повноцінності особистості жінки. Посаг, який раніше (а в деяких культурах, наприклад в слов'янській, і досі) розглядали як викуп за наречену, що виплачується батькові, в ісламі став весільним подарунком, який отримувала дружина і зберігала як частину своєї особистої власності. В ісламі шлюб розглядають як «договір», в якому згода жінки була обов'язковою. Жінки отримали право успадкування, яке раніше, в патріархальному суспільстві, належало тільки родичам чоловічої статі. Аннемарі Шіммель говорить, що «порівняно з доісламським періодом, зміна положення жінки, згідно з ісламським законодавством, означає величезний прогрес; жінка має право відповідно до закону керувати своїм багатством».

Фінансові питання

[ред. | ред. код]

Іслам дає жінкам право на особисте майно. Через відсутність у жінок фінансових зобов'язань (за сім'ю, наприклад), деяких фінансових прав у чоловіка більше. Однак мусульманські жінки історично мали права власності, аналоги яких на Заході були дані порівняно недавно.

Іслам дозволяє жінкам працювати при дотриманні певних умов, наприклад, жінка не може залишатися наодинці з чоловіками. Її робота не повинна заважати важливішим речам, наприклад турботі про дітей. Бажано, щоб в жіночих навчальних закладах, спортивних центрах працювали жінки, а не чоловіки.

Деякі ісламські школи не дають жінці права обійняти посаду судді. Інші (ханафітського мазхабу) говорять про заборону тільки на кримінальний суд і дозволяють вести цивільні справи. Це пов'язують з бажанням захистити жінку від тягаря розгляду жорстоких, кривавих кримінальних справ.

На сучасному етапі в деяких мусульманських країнах, наприклад Єгипті, Марокко, Афганістан(при Талібані) залишаються дискримінації в галузі освіти і роботи. Структура зайнятості в мусульманському світі різна: 16 % пакистанських жінок економічно активні. В Індонезії цей показник 52 %.

Образ мусульманки в культурі

[ред. | ред. код]

Тема жінки в ісламському суспільстві порушена в низці творів мистецтва, у тому числі фільмах Наречена з Данії (Туреччина), Шкільні подруги (Росія, 2008), Сніг (Боснія, 2008 — призер кінофестивалю Золотий мінбар), однієї із серій фільму «Париже, я люблю тебе» (Франція-Німеччина, 2006), в деяких телесеріалах «Клон» (Бразилія, 2001).

«Вбивства честі» в Пакистані

[ред. | ред. код]
Докладніше: Каро-карі

В Пакистані родина жінки може позбавити її життя, якщо та, на їхню думку, знеславила родину. Цей звичай називається каро-карі і застосовується у випадку подружньої зради, наміру жінки одружитися всупереч заборонам сім'ї, дошлюбного зв'язку. За даними правозахисної організації «Пакистанська Комісія з прав людини» не менш 943 жінок, у тому числі 93 неповнолітні дівчини, були вбиті заради честі у 2011 році.[8]

Важливо наголосити: іслам категорично забороняє цю практику, прирівнюючи її до навмисного вбивства та важкого гріха. У Корані чітко зазначено: «...Хто вб’є людину не за вбивство... той немовби вб’є всіх людей» (Сура 5, Аят 32)[9]. Ісламське право повністю відкидає самосуд на основі чуток чи підозр. Для доведення перелюбу шаріат вимагає залізних доказів — чотирьох незалежних свідків, а за звинувачення без доказів карає самого звинувачувача (Сура 24, Аят 4)[10]. Бувають убийства честі за перехід у іншу релігію. Наприклад, з ісламу до християнства. Вбивати за це теж сурово заборонено, тому що у Корані сказано "немає примусу до релігії"(Сура 2, аят 256)[11].

Авторитетні ісламські інституції країни прямо засуджують ці злочини[12]. Зокрема, Рада ісламської ідеології Пакистану (офіційний конституційний орган, який перевіряє закони на відповідність ісламу) видала декілька фетв, де проголосила: "Вбивства під приводом захисту честі є неісламськими, нелюдськими та є проявом джахілії"[13][14]. А у 2016 році сунітська організація «Сунні Іттехад Каусіл» випустила колективну фетву, підписану понад 40 муфтіями, в якій зазначено: "Вбивство жінки через підозру у порушенні релігійних чи культурних норм є грубим гріхом. Іслам не дозволяє нікому ставати суддею та катом в одній особі".[15]

Попри це, тривалий час убивці в Пакистані уникали покарання, використовуючи ісламський принцип правосуддя “Кісас і Дійят” (прощення вбивці). Оскільки такі злочини є сімейними, батько або голова роду офіційно «прощав» злочинця (наприклад, свого сина за вбивство доньки), і суд закривав справу.[16]

Поштовхом до змін стало резонансне вбивство відомої пакистанської блогерки Канділ Балоч у 2016 році, яку власний брат приспав і задушив за "зухвалу" поведінку в соцмережах[17]. На тлі міжнародного та внутрішнього резонансу восени 2016 року Парламент Пакистану ухвалив Закон проти вбивств честі[18]. Нове законодавство закрило лазівку з прощенням: навіть якщо родина відмовляється від претензій, держава визнає це злочином проти суспільства та зобов'язана засудити вбивцю до довічного ув’язнення[19]. (Хоча на практиці адвокати досі знаходять процесуальні шпарини — так, у 2022 році апеляційний суд Пакистану звільнив брата Балоч через відкликання свідчень свідками, що викликало новий шквал критики правосуддя).[20][21]

Див. також — Вбивство честі, Спалення наречених.

Боротьба мусульманок за свої права

[ред. | ред. код]
Ірак 30 січня 2005 року — жінки у черзі проголосувати

Ісламська революція в Ірані 1979 року значно обмежила права жінок. Досі Іран є лідером серед ісламських країн (тобто країн, де норми шаріату закріплені на законодавчому рівні) з активності жінок у суспільному житті. Але до 1979 року Іран був світською країною, тому сучасний рівень прав жінок не йде ні в яке порівняння з тим, що був в цій країні до революції. Вже навесні 1979 року жінками були влаштовані демонстрації проти обов'язкового носіння хіджабу та інших обмежень.[22]

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Mohamed, Besheer (3 вересня 2026). 25 Years After 9/11, a Portrait of Muslim Americans. Pew Research Center (амер.). Процитовано 30 вересня 2026.
  2. ↑ PhD, Dr V Thangavel (2026). Societal Altmetrics Impact of Research Publication on Academia and ResearchGate: Scientometric Citation Analysis. doi.org. Процитовано 30 вересня 2026.
  3. ↑ Siraj, Asifa (1 грудня 2011). Meanings of modesty and the hijab amongst Muslim women in Glasgow, Scotland. Gender, Place & Culture. Routledge. 18 (6): 716—731. doi:10.1080/0966369X.2011.617907. ISSN 0966-369X.
  4. ↑ Bodman (Jr.), Herbert L.; Tawḥīdī, Nayyirah (1998). Women in Muslim Societies: Diversity Within Unity (англ.). Lynne Rienner Publishers. ISBN 978-1-55587-578-7.
  5. ↑ http://www.scribd.com/doc/7170303/Quranic-General-Account-on-the-Arab
  6. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 21 серпня 2010. Процитовано 15 травня 2010.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  7. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 27 березня 2010. Процитовано 15 травня 2010.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  8. ↑ Пакистан: исламисты против зоны секса. Архів оригіналу за 16 квітня 2012. Процитовано 15 квітня 2012.
  9. ↑ Surah Al-Ma'idah Ayah 32 - Read, Listen, Translation, Tafsir. Quran.com (англ.). Процитовано 30 вересня 2026.
  10. ↑ Surah An-Nur Ayah 4 - Read, Listen, Translation, Tafsir. Quran.com (англ.). Процитовано 30 вересня 2026.
  11. ↑ Surah Al-Baqarah Ayah 256 - Read, Listen, Translation, Tafsir. Quran.com (англ.). Процитовано 30 вересня 2026.
  12. ↑ France-Presse, Agence (14 червня 2016). Pakistani clerics issue fatwa against 'honour' killings. The Guardian (брит.). ISSN 0261-3077. Процитовано 30 вересня 2026.
  13. ↑ Bilal, Dawn com | Muhammad (6 жовтня 2016). Pakistan passes anti-honour killings and anti-rape bills. Dawn (англ.). Процитовано 30 вересня 2026.
  14. ↑ CII terms honour killings un-Islamic. The Nation (амер.). 15 червня 2016. Процитовано 30 вересня 2026.
  15. ↑ France-Presse, Agence (14 червня 2016). Pakistani clerics issue fatwa against 'honour' killings. The Guardian (брит.). ISSN 0261-3077. Процитовано 30 вересня 2026.
  16. ↑ Pakistan 'honour' killing: Why clerics' call may fall on deaf ears. BBC News (брит.). 15 червня 2016. Процитовано 30 вересня 2026.
  17. ↑ Viewpoint: Qandeel Baloch was killed for making lives 'difficult'. www.bbc.com (брит.). 30 вересня 2019. Процитовано 30 вересня 2026.
  18. ↑ Bilal, Dawn com | Muhammad (6 жовтня 2016). Pakistan passes anti-honour killings and anti-rape bills. Dawn (англ.). Процитовано 30 вересня 2026.
  19. ↑ Agencies, News. Pakistan adopts new law to tackle ‘honour killings’. Al Jazeera (англ.). Процитовано 30 вересня 2026.
  20. ↑ Baloch, Shah Meer (14 лютого 2022). Pakistan court acquits man who killed sister after parents’ pardon. The Guardian (брит.). ISSN 0261-3077. Процитовано 30 вересня 2026.
  21. ↑ Reporter, The Newspaper's Staff (20 лютого 2022). Qandeel’s brother released from jail. Dawn (англ.). Процитовано 30 вересня 2026.
  22. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 16 січня 2014. Процитовано 15 січня 2014.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Жінки_в_ісламі&oldid=48914099