Перейти до вмісту

Моріс Вілкінс

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Моріс Г'ю Фредерік Вілкінс
Maurice Hugh Frederick Wilkins
англ. Maurice Hugh Frederic Wilkins Редагувати інформацію у Вікіданих
Народився15 грудня 1916(1916-12-15)
Понгароа, Ваїрарапа, Нова Зеландія
Помер5 жовтня 2004(2004-10-05) (87 років)
Лондон, Велика Британія
Місце проживанняБританія
КраїнаВелика Британія Велика Британія
Діяльністьбіофізик, лікар, фізик, кристалограф, дослідник, автор Редагувати інформацію у Вікіданих
Alma materШкола короля Едуарда, Бірмінгем
ГалузьМолекулярна біологія, кристалографія
ЗакладКоролівський коледж, Лондон
Науковий ступіньбакалавр мистецтв і доктор філософії
Науковий керівникДжон Рендалл Редагувати інформацію у Вікіданих
Аспіранти, докторантиYehudi K. Levined[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
ЧленствоЛондонське королівське товариство
Американська академія мистецтв і наук
Європейська організація молекулярної біології
 Редагувати інформацію у Вікіданих
Відомий завдяки:Структура ДНК
У шлюбі зPatricia Ann Chidgeyd
Ruth Wilkinsd
 Редагувати інформацію у Вікіданих
Нагороди Нобелівська премія з фізіології або медицини (1962)

Мо́ріс Г'ю Фредері́к Ві́лкінс CBE, FRS (англ. Maurice Hugh Frederick Wilkins; 15 грудня 1916 — 5 жовтня 2004) — британський фізик, кристалограф і молекулярний біолог новозеландського походження. Лауреат Нобелівської премії з фізіології і медицини 1962 року разом із Джеймсом Вотсоном і Френсісом Кріком за визначення молекулярної структури ДНК, а саме «за свої відкриття в галузі молекулярної структури нуклеїнових кислот та їх значення для передачі інформації в живому матеріалі»[2]. Також здійснював дослідження в галузі фосфоресценції, радарних хвиль, розділення ізотопів та дифракції рентгенівських променів.

Народився в Понгароа (Нова Зеландія). В 6 років разом з батьками переїхав до Англії. Науковець походив із родини вихідців з Ірландії. Його батько, Едгар Генрі Вілкінс (англ. Edgar Henry Wilkins), працював лікарем у шкільній медичній службі[3].

Початкову та середню освіту здобув у Школі короля Едуарда в Бірмінгемі. Фізику вивчав у Коледжі Св. Джона в Кембриджському університеті, де в 1938 р. здобув перший вчений ступінь. Згодом перейшов до Бірмінгемського університету, де працював асистентом на кафедрі фізики та досліджував люмінесценцію твердих тіл. У 1940 здобув докторський ступінь, запропонувавши оригінальне формулювання теорії фосфоресценції та термолюмінесценції електронних пасток[4]. Починаючи з 1950 року разом із Реймондом Гослінгом працював у Королівському коледжі Лондона в Медичній дослідницькій раді на відділенні біофізики, яким керував Джон Рендалл. Пізніше до них долучилася Розалінд Франклін. Вони виконували рентгенівський дифракційний аналіз ДНК та за отриманими фотографіями визначали різницю властивостей гідратованої та висушеної молекули ДНК.

Особисте життя

[ред. | ред. код]

Вілкінс, перебуваючи в Берклі одружився з Рут, студенткою відділу мистецтва. У них народився син. Удруге одружився в 1959 році з Патрісією Ен Чідгей. Вони мали чотирьох дітей: Сару, Джорджа, Емілі та Вільяма.

У 2003 опублікував автобіографію «The Third Man of the Double Helix».

У роки перед Другою світовою був активним антивоєнним активістом і членом комуністичної партії (до захоплення частини Польщі радянською армією у вересні 1939). Колись секретні документи британських служб безпеки свідчать, що Вілкінс підозрювався у передачі ядерних секретів. Документи, розсекречені у серпні 2010, свідчать, що за Вілкінсом велося спостереження до 1953 року. «Після війни я думав, щоб я міг зробити, оскільки я відчував огиду щодо скидання двох бомб на цивільні центри в Японії.» — Вілкінс на британській радіо програмі Encounter у 1999 році.

Колекціонував скульптури та любив працювати в саду.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
  2. ↑ Нобелівська премія з фізіології і медицині 1962 [Архівовано 2 грудня 2008 у Wayback Machine.]. Сайт Нобелівського комітету.
  3. ↑ Maurice Wilkins – Biographical (англ.). NobelPrize.org. Процитовано 30 травня 2026.
  4. ↑ Maurice Wilkins. Encyclopædia Britannica (англ.). Процитовано 30 травня 2026.

Посилання

[ред. | ред. код]