Перейти до вмісту

Родріго Пас Перейра

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Родріго Пас Перейра
Rodrigo Paz Pereira
Родріго Пас Перейра
Родріго Пас Перейра
Родріго Пас Перейра в 2025 році
Президент Болівії
Нині на посаді
На посаді з8 листопада 2025
ВіцепрезидентЕдманд Лара
ПопередникЛуїс Арсе
Сенатор Болівії від Тарихи
3 листопада 2020 — 8 листопада 2025
ПопередникМарсело Антезана
Мер Тарихи
30 травня 2015 — 24 жовтня 2020
ПопередникОскар Монтес
НаступникАльфонсо Лема
Член Палати депутатів Болівії
6 серпня 2002 — 22 січня 2010
ПопередникПедро Сагредо
НаступникРой Корнехо Ранья
Народився22 вересня 1967(1967-09-22) (59 років)
Сантьяго-де-Компостела, Галісія, Іспанія
Відомий якполітик Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна Болівія
 Іспанія Редагувати інформацію у Вікіданих
Національністьгалісійці Редагувати інформацію у Вікіданих
Освітаекономічна
БатькоХайме Пас Самора
МатиКармен Перейра Карбальо
У шлюбі зМарі Олена Уркіді
Діти4
Релігіякатолицтво[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Підпис
 Медіафайли у Вікісховищі

Родріго Пас Перейра (ісп. Rodrigo Paz Pereira; нар. 22 вересня 1967, Сантьяго-де-Компостела, Галісія, Іспанія) — болівійський політик, Президент Болівії після перемоги на загальних виборах 2025 року.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Ранні роки

[ред. | ред. код]

Родріго Пас Перейра народився 22 вересня 1967 року в Сантьяго-де-Компостела, в Іспанії, і був первістком Кармен Перейри Карбальо, уродженки Іспанії[2], і тодішнього громадянина Болівії у вигнанні Хайме Пас Самори. По материнській лінії він є двоюрідним братом галісійської актриси Камілі Боси[3], а його тітка Орішу Перейра була одружена з галісійським націоналістом Хосе Мануелем Бейрасом до своєї смерті в 2023 році[4].

Пас провів дитинство та юність у політичному засланні, яке стало наслідком політичної діяльності його батька за часів військових диктатур 1970-х та початку 1980-х років. Він навчався у численних єзуїтських школах у різних країнах, а коли в Болівії було відновлено демократію, він вступив до школи Сан-Ігнасіо в Ла-Пасі. Пізніше Пас навчався в Американському університеті у Вашингтоні, округ Колумбія, США, де отримав ступінь бакалавра в галузі міжнародних відносин зі спеціалізацією в економіці та ступінь магістра в галузі політичного менеджменту[5]. Під час другого президентського терміну Уго Бансера він працював торговим аташе в посольстві Болівії в Іспанії і був тимчасовим повіреним у справах Світової організації торгівлі[6].

Політична кар'єра

[ред. | ред. код]

Разом зі своїм братом Хайме Пасом Перейрою він був одним із так званих «політичних спадкоємців» країни — групи молодих державних діячів, чия політична кар'єра була зумовлена ​​зв'язками з партійними лідерами країни. На загальних виборах 2002 року Лівий революційний рух (MIR) висунув Паса як свого кандидата в Тариху у виборчому окрузі 49 (Авілес-Мендес), який був основним оплотом підтримки партії. Отримавши більшість голосів, його було обрано представником округу в Національному конгресі 2002—2007 років[7][6]. Незважаючи на те, що значні соціальні конфлікти на той час призвели до краху традиційної партійної системи, політична кар'єра Паса продовжилася. Коли термін повноважень законодавчого органу було скорочено на два роки, його висунули скорочену партію MIR як кандидата від Таріхи у виборчому окрузі 46 (Серкадо) на загальних виборах 2005 року в союзі з Соціал-демократичною партією Хорхе Кірогою[8][7].

Мер Тарихи (2015-2020)

[ред. | ред. код]

До серпня 2006 року нездатність MIR подолати необхідний поріг у 2% голосів на виборах до установчих зборів того ж року призвела до того, що партія була позбавлена ​​державної реєстрації[9]. Після цього Пас приєднався до партії «Об'єднаємося, щоб оновитися» (UNIR), яку очолює колишній мирист і мер Тарихи Оскар Монтес. На регіональних виборах 2010 року він очолив список радників від UNIR у Тариху на підтримку кандидатури Монтеса на третій термін на посаді мера[6]. З 2010 по 2015 рік він обіймав посаду президента муніципальної ради Тарихи при Монтесі і був висунутий як наступник Монтеса на посаду мера від UNIR на регіональних виборах 2015 року. Пас здобув впевнену перемогу, набравши майже 60% голосів[10][11].

На своїй інавгурації як мера 30 травня 2015 Монтес підкреслив, що «спочатку MIR, а потім UNIR будуть управляти Тарихою протягом двадцяти років поспіль»[12]. Однак власний політичний проект Паса, спрямований на «порятунок великого миристського кореня» партії його батька[13], в кінцевому рахунку привів до розриву його союзу з Монтесом і відходу з UNIR всього через рік після вступу на посаду через звинувачення в тому, що він намагався «зруйнувати UNIR, щоб створити Революційний лівий рух»[14][15]. Кульмінацією політичного проекту Паса стало створення 3 квітня 2019 року громадянської групи «Спочатку народ» (Primero la Gente; PG). Очолювана Пасом група PG прагнула об'єднати муніципальні та регіональні сектори в політичний альянс, «ідеологією якого є народ»[16].

Після політичної кризи 2019 року термін повноважень Паса на посаді мера було продовжено ще на рік[17]. Однак він достроково склав із себе повноваження, подавши у відставку 20 жовтня 2020 року, щоб обійняти пост у Багатонаціональних законодавчих зборах[18]. Після чотириденних дебатів муніципальна рада проголосувала за прийняття відставки Паса і обрала його наступником президента Альфонсо Лему[19].

У лютому 2024 року прокуратура департаменту Тариха офіційно пред'явила Пасу звинувачення у можливих порушеннях, пов'язаних з мостом 4 липня — проектом громадських робіт, який було реалізовано під час його перебування на посаді мера. Міст, який тепер широко відомий як «Міст за мільйон доларів» (Puente Millonario), був побудований за 73,2 мільйона болівійських болівіано в 2018 році, під час правління Паса, але був завершений кількома роками пізніше, коли він уже не обіймав своєї посади. Справа була порушена після скарги нинішнього мера Джонні Торреса і розглядається Четвертим антикорупційним судом Тарихи[20].

Палата сенаторів

[ред. | ред. код]

На загальних виборах 2019 року PG уклала союз із Християнсько-демократичною партією (ХДП), яка висунула батька Паса, екс-президента Хайме Паса Самору як свого кандидата в президенти[21]. Однак невдовзі після цього Пас Самора зняв свою кандидатуру через внутрішні розбіжності з PDC, у результаті Пас підтримав Карлоса Месу з Громадянської спільноти (CC)[22][23]. 3 лютого 2020 року PG уклала союз із CC, представивши Паса як кандидата від коаліції на посаду першого сенатора від Тарихи[24][21].

Під час перебування на посаді Пас активно виступав за реформу перепису населення в рамках процесу, запланованого на кінець 2022 року. У січні того ж року Пас представив законопроект про створення галузевих статистичних інститутів (IDEs), метою яких є збирання галузевої, муніципальної та регіональної статистичної інформації. У разі ухвалення закону процес перепису населення, який курирує Національний інститут статистики (INE), буде децентралізований, що, за словами Паса, зробить перепис 2022 року «переписом населення»[21]. Пас також розкритикував відсутність прозорості щодо підготовки та проведення перепису. 7 лютого фракція Комуністичної партії направила петицію до Міністерства планування розвитку з проханням надати звіт про заплановані заходи. На початку березня Комуністична партія наголосила, що досі не отримала відповіді. Не зумівши створити IDE через брак часу на започаткування таких організацій, Пас також запропонував сформувати міжвідомчі комітети з моніторингу, до складу яких увійдуть представники провінцій, муніципалітетів, університетів, регіональних палат, громадських організацій та інших зацікавлених груп, щоб забезпечити прозорість процесу[25].

Він був призначений членом наступних комісій:

  • Рада Палати сенаторів (другий віце-президент Сенату; 4 листопада 2020 р. — 4 листопада 2021 р.)[26];
  • Комісія у справах сільських корінних народів та народів, культур та міжкультурних відносин (голова; з 10 листопада 2021 року по 8 листопада 2025 року)[27].

Президент Болівії

[ред. | ред. код]
Інавгурація президента Родріго Пас Перейра, 2025 рік.

Родріго Пас Перейра був висунутий кандидатом у президенти від Християнсько-демократичної партії на загальних виборах 2025 року[28]. Набравши близько 32% голосів, він посів перше місце в першому турі голосування 17 серпня[29] і виграв другий тур у колишнього президента Хорхе Кіроги 19 жовтня, набравши 54,5% голосів[30]. Його привітали держсекретар США Марко Рубіо та міністр закордонних справ Ізраїлю Ґідеон Саар[31][32].

8 листопада 2025 року він вступив на посаду президента Болівії. Церемонія складання присяги відбулася на інавгураційній сесії Багатонаціональної законодавчої асамблеї в Ла-Пасі[33][34].

На заході були присутні представники держав з різних країн, зокрема (у порядку згадування): президент Аргентини Хав'єр Мілей, президент Чилі Габрієль Борич, президент Еквадору Данієль Нобоа, президент Парагваю Сантьяго Пенья, президент Уругваю Яманду Орсі, колишній президент Німеччини Крістіан Вульфф, віце-президент Бразилії Жералдо Алкмін, віце-президент Коста-Рики Мері Мунів, віце-президент Сальвадору Фелікс Ульоа та віце-президент Європейської комісії Тереза Рібера, та інші[35]. Також його батько, колишній президент Хайме Пас Самора, був присутній на церемонії складання присяги свого сина в Багатонаціональній законодавчій асамблеї[36].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ https://www.facebook.com/reel/766077915959362
  2. ↑ Lanza, Cecilia (23 серпня 2021). Vida, pasión y exilio de un mensajero del MIR clandestino - Revista Rascacielos (ісп.). Процитовано 26 жовтня 2025.
  3. ↑ Piñeiro, Martín García (20 жовтня 2025). Los orígenes españoles de Rodrigo Paz, presidente electo de Bolivia. El Periódico (ісп.). Процитовано 26 жовтня 2025.
  4. ↑ Galicia, elDiario es (20 жовтня 2025). El origen gallego del nuevo presidente de Bolivia: nacido en Santiago y sobrino de Beiras, histórico del nacionalismo. ElDiario.es (ісп.). Процитовано 26 жовтня 2025.
  5. ↑ Un mirista desde la cuna. Rodrigo Paz Pereira - La Razón | Noticias de Bolivia y el Mundo. La Razón | Noticias de Bolivia y el Mundo (ісп.). Архів оригіналу за 22 березня 2022. Процитовано 26 жовтня 2025.
  6. 1 2 3 Веласко.К, Серхіо.К. Ромеро Баллівіан, Сальвадор. — Ла-Пас : Фонд Конрада Аденауера, 2018. — 466 с. — ISBN 978-99974-0-021-5.
  7. 1 2 Nacional - ANF Agencia de Noticias Fides Bolivia. www.noticiasfides.com. Процитовано 26 жовтня 2025.
  8. ↑ Bolivia Corte Nacional Electoral. Informe al H. Congreso Nacional: Elecciones generales. — Corte Nacional Electoral, 2005. — 452 с.
  9. ↑ Pierde registro electoral partido de ex presidente Paz Zamora. La Nación (ісп.). 31 серпня 2006. Процитовано 26 жовтня 2025.
  10. ↑ Victor Hugo Patino Flores (victorpatino[arroba]gmail.com). Oscar Montes Barzón jura como alcalde por tercera vez - IFRAMCO. www.ciac-idr.com (ісп.). Архів оригіналу за 11 січня 2022. Процитовано 26 жовтня 2025.
  11. ↑ Oposición arrasa en Tarija con más de la mitad de los votos (ісп.). Архів оригіналу за 11 січня 2022. Процитовано 26 жовтня 2025.
  12. ↑ Rodrigo Paz juró como alcalde de Tarija y Unir se queda con la directiva del Concejo. eju.tv (ісп.). Архів оригіналу за 11 січня 2022. Процитовано 26 жовтня 2025.
  13. ↑ Rodrigo Paz, un servidor público. Los Tiempos (ісп.). 19 грудня 2015. Архів оригіналу за 11 січня 2022. Процитовано 26 жовтня 2025.
  14. ↑ Tarija. Montes reaparece y anuncia batalla legal por titularidad de UNIR; ve traición de Rodrigo Paz. eju.tv (ісп.). Архів оригіналу за 11 січня 2022. Процитовано 26 жовтня 2025.
  15. ↑ ¿Extinción o refundación? Lo que sea del MIR pasa por Tarija. El País Tarija (ісп.). Архів оригіналу за 11 січня 2022. Процитовано 26 жовтня 2025.
  16. ↑ “Primero la Gente” fue presentada oficialmente en Tarija - La Voz de Tarija. La Voz de Tarija (ісп.). 4 квітня 2019. Архів оригіналу за 11 січня 2022. Процитовано 26 жовтня 2025.
  17. ↑ Tribunal Constitucional de Bolivia extiende el mandato de presidenta interina Jeanine Áñez. www.aa.com.tr. Процитовано 26 жовтня 2025.
  18. ↑ Rodrigo Paz renuncia como Alcalde de Tarija para asumir en la Asamblea Legislativa. Erbol (ісп.). 20 жовтня 2020. Процитовано 26 жовтня 2025.
  19. ↑ Elección en el Concejo, Alfonso Lema es el nuevo alcalde de Tarija. El País Tarija (ісп.). Процитовано 26 жовтня 2025.
  20. ↑ Central, Redacción (24 лютого 2025). Fiscalía imputa al exalcalde tarijeño y senador Rodrigo Paz por el puente millonario. ABI (ісп.). Архів оригіналу за 25 лютого 2025. Процитовано 26 жовтня 2025.
  21. 1 2 3 Pagina Siete - (амер.). 11 вересня 2025. Архів оригіналу за 26 жовтня 2025. Процитовано 26 жовтня 2025.
  22. ↑ Inicio - España. EFE Noticias (ісп.). Процитовано 26 жовтня 2025.
  23. ↑ Rodrigo Paz: “Primero La Gente” apoyará a Carlos Mesa. Somos Tarija (ісп.). 26 липня 2019. Архів оригіналу за 11 січня 2022. Процитовано 26 жовтня 2025.
  24. ↑ DEBER, EL. País | EL DEBER: Noticias de Bolivia y el mundo. EL DEBER (ісп.). Процитовано 26 жовтня 2025.
  25. ↑ DEBER, EL. Senador Rodrigo Paz observa contradicciones en el oficialismo que pondrían en riesgo la realización del Censo. EL DEBER (ісп.). Процитовано 26 жовтня 2025.
  26. ↑ Senado conforma su directiva camaral con Andrónico Rodríguez como presidente. Cámara de Senadores (ісп.). 4 листопада 2020. Архів оригіналу за 21 січня 2024. Процитовано 26 жовтня 2025.
  27. ↑ Coarite, Melany Isabel Mamani (10 листопада 2021). Senado conforma las Comisiones y Comités 2021-2022. La Octava (ісп.). Процитовано 26 жовтня 2025.
  28. ↑ Fides, Agencia de Noticias (26 жовтня 2025). Rodrigo Paz es el candidato a la presidencia por el PDC - Agencias de Noticias Fides. Agencia de Noticias Fides - Bolivia (ісп.). Процитовано 26 жовтня 2025.
  29. ↑ Bolivia heads to a presidential runoff as 2 decades of left-wing dominance ends. AP News (англ.). 17 серпня 2025. Процитовано 26 жовтня 2025.
  30. ↑ Rodrigo Paz wins presidential runoff, becoming Bolivia's first conservative leader in decades. AP News (англ.). 19 жовтня 2025. Процитовано 26 жовтня 2025.
  31. ↑ Eichner, Itamar (20 жовтня 2025). Bolivia is ready to renew relations with Israel: 'A new page'. Ynetglobal (англ.). Процитовано 26 жовтня 2025.
  32. ↑ Еліот, Люсінда; Мачікао, Моніка (19 жовтня 2025). Bolivian polls close in election steering country closer to US. Reuters (англ.). Процитовано 26 жовтня 2025.
  33. ↑ Cori, Juan (8 листопада 2025). Rodrigo Paz es el primer presidente electo en balotaje y el sexagésimo octavo en 200 años de historia de Bolivia. ABI (ісп.). Процитовано 8 листопада 2025.
  34. ↑ Cahuasa, Jhovana. Este sábado a las 10:00: Asamblea convoca a la sesión de posesión presidencial. www.reduno.com.bo (ісп.). Процитовано 8 листопада 2025.
  35. ↑ Blanco, Uriel (8 листопада 2025). El fin a casi 20 años de izquierda: Rodrigo Paz y Edmand Lara toman posesión como presidente y vicepresidente de Bolivia. CNN (ісп.). Процитовано 8 листопада 2025.
  36. ↑ Swearing-in ceremony of Bolivia's President-elect Rodrigo Paz, in La Paz (англ.). Reuters. Процитовано 12 листопада 2025.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Родріго_Пас_Перейра&oldid=48810653