Staying Power
Staying Power | |||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | |||||||
| Сингл Queen з альбому Hot Space | |||||||
| Випущений | 23 листопада 1982 | ||||||
| Формат | LP (7", 12") | ||||||
| Сторона Б | «Back Chat» (США) «Calling All Girls» (Японія) | ||||||
| Записаний | 1981—1982 | ||||||
| Жанр | електро-диско[1]. | ||||||
| Мова | англійська  | ||||||
| Композитор | Фредді Мерк'юрі | ||||||
| Тривалість | 4:10 5:52 (промо-ремікс) | ||||||
| Лейбл | Elektra (Японія, США) | ||||||
| Продюсер | Queen Райнгольд Мак[en] | ||||||
| Хронологія синглів Queen | |||||||
| |||||||
«Staying Power» (укр. «Стійкість») — пісня британського рок-гурту Queen з альбому Hot Space 1982 року, написана вокалістом Фредді Мерк'юрі. Вона вийшла як сингл із композиціями «Back Chat» на стороні Б.
«Staying Power» стала єдиною піснею гурту Queen, у записі якої використано секцію духових інструментів. Автор композиції, вокаліст Фредді Мерк'юрі, також виконав для неї фанкову басову лінію на синтезаторі Roland Jupiter-8. Бас-гітарист гурту Джон Дікон натомість зіграв партію ритм-гітари на Fender Telecaster через підсилювач Fender Twin[en]. Роджер Тейлор запрограмував для треку драм-машину Linn LM-1, а Браян Мей записав лаконічну партію на своїй фірмовій гітарі Red Special[en]. Його стримана гра підкреслила загальну фанк-стилістику композиції[2].
Німецький звукорежисер і продюсер Райнгольд Мак[en], з яким тоді співпрацювали Queen, записав лівий канал гітарного звуку безпосередньо з підсилювача, а для правого каналу застосував затримку в 5 мілісекунд і незначну модуляцію. Динамічна композиція має темп 116 ударів на хвилину, починається в тональності ре мінор і впродовж звучання модулює в мі мінор.
Аранжування та запис духових інструментів виконав відомий американський продюсер Аріф Мардін. Персональний секретар Мерк'юрі, Пітер Фрістоун, особисто доставив майстер-стрічки Мардіну в Нью-Йорк до офісу Atlantic Records. Мерк'юрі надав продюсеру інструкції двома шляхами: передав через Фрістоуна касету з демоверсією та орієнтовним вокалом, а також скоординував дії телефоном. Мардін завершив роботу впродовж однієї ночі, що дозволило Фрістоуну повернутися ранковим авіарейсом[3][2].
Згодом Райнгольд Мак і Фредді Мерк'юрі висловили незадоволення результатом: попри бездоганне технічне виконання, матеріал здався їм занадто ординарним, тоді як вони очікували динамічнішого звучання. Унаслідок цього запис зазнав кардинального перемонтажу — стрічку розрізали на фрагменти й заново скомпонували відповідно до творчого задуму авторів[2].
Запис треку проходив із вересня 1981-го по березень 1982 року на студіях Mountain (Монтре) та Musicland[en] (Мюнхен) під керівництвом Райнгольда Мака. «Staying Power» увійшла до альбому Hot Space, який вийшов у травні 1982 року, і стала першим треком цієї платівки[4].
Тематично пісня присвячена сексуальній енергії виконавця. У початкових демоверсіях її назва та рефрен звучали як «довбана сила», але згодом їх змінили. Рядок «глянь, що я маю — та в мене цього ціла купа!» відображає хизування власною сексуальною спроможністю, тоді як фраза «запалюй, крихітко, запалюй! Давай відірвемося на повну!» містить алюзію на вживання наркотичних речовин. Щоб передати цей настрій, Мерк'юрі записав вокальну партію на трьох доріжках. Перша містила основний вокал, друга — додаткові накладання, а третя — різноманітні репліки для підсилення динаміки та атмосфери треку. [2].
23 листопада 1982 року трек був випущений лейблом Elektra як сингл у США та Японії, проте цей реліз залишився непоміченим. У Японії сингл видали на 7-дюймовій платівці з піснею «Calling All Girls» на стороні Б. У США його випустили на 7- та 12-дюймових платівках, де другою стороною слугувала композиція «Back Chat» або її ремікс[5].
|
7-дюймова платівка (Elektra E-67975)
|
12-дюймова платівка (Elektra E-67854)
|
Журнал Sounds назвав пісню «суцільним самомилуванням», описавши її у відверто іронічному ключі[6]. У рецензії на альбом музичний критик Ентоні Міччіо з видання Stylus[en] описав стилістику композиції як «електро-диско-трек із шаленими духовими»[1].
Концертна версія «Staying Power» помітно відрізнялася від альбомної. Завдяки мінімізації електронного звучання на живих виступах пісня трансформувалася в драйвовий фанк-рок. Гітара Браяна Мея виходила на передній план завдяки численним соло, а Роджер Тейлор замість драм-машини використовував акустичні та електронні ударні.
Унікальною особливістю треку стало те, що це єдина композиція Queen, під час виконання якої Джон Дікон грав на ритм-гітарі, оскільки партію басу перенесли на клавішні. Клавішні партії на синтезаторі Roland Jupiter-8 (замість оригінального Oberheim) виконував Морган Фішер[en] під час туру Hot Space, а пізніше, у турі The Works, його змінив Фред Мандель[en][7].
Пісня регулярно звучала на концертах 1982 року, а також на перших кількох шоу 1984 року, після чого її припинили виконувати. Живе виконання треку зафіксоване в аудіо- та відеорелізах Queen on Fire — Live at the Bowl, Greatest Video Hits 2, а також на делюкс-перевиданні альбому Hot Space 2011 року.
Шанувальники, які сумували за колишнім роковим стилем гурту, сприйняли нове фанк-звучання прохолодно і неодноразово демонстрували невдоволення. Коли на концерті у Франкфурті публіка освистала анонс цієї пісні, Фредді Мерк'юрі не стримався і випалив зі сцени: «Якщо не хочете це слухати, валіть геть додому!»[6][8].
- Фредді Мерк'юрі — головний вокал, бек-вокал, синтезатор, клавішний бас
- Браян Мей — соло-гітара
- Роджер Тейлор — електроударні, драм-машина
- Джон Дікон — ритм-гітара
- Аріф Мардін — аранжування з духовими інструментами
- 1 2 Queen — Hot Space [Архівовано 14 червня 2007 у Wayback Machine.] Stylus Процитовано 15 жовтня 2026
- 1 2 3 4 Promane, Barry (2009). Freddie Mercury and Queen: Technologies of Genre and the Poetics of Innovation (PhD thesis). London, Ontario, Canada: The School of Graduate and Postdoctoral Studies, The University of Western Ontario. 106—111. o. ISBN 978-0-494-54332-0.
- ↑ Freestone, Peter — Evans, David (2006). Freddie Mercury. Budapest: Rózsavölgyi és Társa. 73. o. ISBN 963-8-70071-8.
- ↑ ‘Hot Space’: Queen's Electro-Funk Experiment udiscovermusic.com Процитовано 16 жовтня 2026
- ↑ «Staying Power» [Архівовано 9 квітня 2018 у Wayback Machine.] discogs.com Процитовано 8 травня 2019
- 1 2 Blake, Mark (2010). Is This the Real Life? — The Untold Story of Queen. London: Aurum. 266. o. ISBN 978-1-84513-597-3.
- ↑ «Hot Space Tour» [Архівовано 5 травня 2019 у Wayback Machine.] queenconcerts.com Процитовано 15 жовтня 2026
- ↑ Purvis, Georg (2007). Queen: Complete Works. London: Reynolds & Hearn. 254—255. o. ISBN 978-1-905287-33-8.
- «Staying Power» на сайті discogs.com [Архівовано 9 квітня 2018 у Wayback Machine.] (англ.)